понеділок, 27 квітня 2015 р.

Степан Кутлан

    Минають роки, десятиліття, але старше покоління мешканців Фанчикова та Тросника ще пам’ятають учителя, який так гарно малював дітачкам троянди, лілеї, тварини на листочках паперу (щоденників тодіж не було), а кращі учні навіть мали можливість замовити малюнок за читання, письмо, лічбу…
 
       Історія цієї людини цікава, складна.
Автор і ілюстратор «Букваря» на  угорській мові, який видавався протягом 1945-1965 рр., спортсмен, який створив у 1919 р. спортивну школу для бідних, але здібних дітей в м. Ужгороді,студент Паризької Академії мистецтв.
Народився С.В. Кутлан у с.Фанчиково, Виноградівського району в 1894 році.  В сім’ї Кутланів було 6 дітей. У батьків тверде правило: синам дати освіту, а дочкам – землю у посаг. Так і сталося. Всі хлопці стали вчителями, з посагами повиходили заміж дівчата. Саме вони юні Кутлани, відкрили в 1919 році в  Ужгороді спортивну школу для бідних дітей, учні якої безкоштовно могли займатися спортом, передусім класичною баротьбою. Самому Степанові на той час було 25 років, і його влучно називали тигром або останнім Героклом.
Та з синів доля була найприхильнішою до Степана. Ще з малих років тяглося його серце до краси рідної природи, яку звичайним олівцем намагався перенести з уяви на папір.
Після закінчення педучилища не перестав малювати. Брав участь у різних конкурсах, виставках. Газета «Полгар» від 20 вересня 1927 р. повідомляла: «Іштва Кутлан , молодий, енергійний і талановитий художник із Підкарпатської Русі, був направлений на навчанна у Париж. Він перший художник якого нагороджує «шкошльний референт Гражданського управления Подкарпатської Русі», такою почесною премією, щоб навчатися у Франції».  Талановитому, мешканцю Подкарпатської Русі, який навчався  в Академії мистецтв «Жуліан» спорудили б’юст (сьогодні копія б’юсту знаходиться у сімейній колекції).
            Після повернення з Парижа С.В. Кутлан був запрошений видатним угорським митцем Івані ГРУНВАЛЬДІ Белом у Будапешт для організації персональної виставки.  Він ввадав за потрібне ознайомити мешканців Будапешта з молодим, талановитим художником, який відображав у своїх картинах не тільки Карпати в різні пори року, алей побут людей того часу.
С.В. Кутлан усе своє життя присвятив педагогічній діяльності. Він був для всіх «тонітов-бачі» (учитель). Перші  літери всі діти першокласники  вивчали з написаного ним Букваря. Уроки проводив цікаво і так задушевно, немов розмовляв із своїми рідними дітьми чи внуками. Навчав діточок з своєї книги – Букваря, водив їх невідомими стежинками Світлої країни знань, зичив їм добра і щастя.


      Минали роки. Нові знайомі, колеги, які приїжджали на літо чи на зиму милуватися карпатськими пейзажами, уловити момент золотої осені або сніжних Карпат, завжди зупинялися у Кутланів. Так помешкання художника у Фанчикові перетворилася у творчу базу, де побували відомі художники, поети, письменники. Численні статті і фотографії розповідають про те, що будинок перетворився у культурний центр.

Немає коментарів:

Дописати коментар